У кожного мольфара є спеціальний помічник у світі природи, через якого він виконує свою роботу і отримує повідомлення зі світу духів. Для деяких магів це трави і рослини. Інші працюють з птахами або тваринами, з’єднуючись з їх життєвою енергією, прислухаючись до їх «шепоту».

Мольфари вимовляють особливу молитву на мові своїх союзників і помічників, і ті приходять до них.

Зміїна Бабця, одна з останніх мольфарок Карпатських гір, усе життя працює зі зміями, використовуючи їх отруту для лікування хвороб. Ця мудрість перейшла до Зміїної Бабці в 13 років від матері, а до тієї — в 13 років від її матері. Давнє вміння роботи зі зміями йде глибоко в минуле материнської лінії її роду.

У роки, коли Зміїна Бабця навчилася працювати зі зміями, сучасної медицини в селах не було, тому всі сили мольфарів були направлені на лікування людей і тварин. Мольфари також передбачали погоду — радили, коли почати посів, збір врожаю або великі свята.

Коли людину або тварину в селі вкусила гадюка, їх одразу ж ведуть до Зміїної Бабці. Вона проколює кілька разів голівку часнику шпилькою, вимовляючи слова замовляння:

«Заклинаю погану голову, погану голову,погані очі, погані очі,погану твар, погану твар,погані зуби, погані зуби,погані губи, погані губи,поганий язик, поганий язик,най людині (скотине), а вона най сі розсідає».

Потім вона змішує потовчений часник з сечею пацієнта і вдавлює в місце укусу. Через три дні рана заживає, і жертва укусу повністю одужує. Ніхто в селі не знає цієї зміїної мудрості. Ніхто не хоче цього вчитися.